Коли потрібно робити операцію на клапанах серця

Ця операція виконується при тяжких недостатностях або стенозах мітрального аортального та тристулкового клапанів.

Що таке аорто-коронарне шунтування

Це вид оперативного втручання на судинах серця, який виконується при стенокардії, після інфаркту міокарда виключно після коронарографії, тому що лише за її результатами можна оцінити стан прохідності судин серця, кількість та тяжкість атеросклеротичного ураження серцевих судин. Така операція (АКШ) виконується абона працюючому серці, або на «відключеному серці» залежно від тяжкості ураженнята стану пацієнта. Суть АКШ полягає у відновленні прохідності серцевих судин, оминаючи місця їх ураження, тобто виконується так званий «bypass» на відкритому серці. Для цьоговикористовуються власні судини пацієнта з ніг, рук, грудної клітки.

Коли потрібно робити АКШ

Ця операція виконується при тяжких формах стенокардії, після інфаркту міокарда, при неефективності або неможливості виконати стентування коронарних судин у випадку ураження атеросклерозом, а саме повної закупорки або звуження понад 70% трьох та більше судин серця.

Наскільки безпечне втручання на клапанах серця та акш

Як і будь-яка операція, втручання на серці теж має свою частоту ускладнень та несприятливого закінчення. Ризики кардіохірургічного втручання надто залежать від початкового стану організму загалом. Оцінка безпеки проведення операції на серці виконується після повного та глибокого обстеження всіх органів та систем пацієнта з обов’язковою участю чотирьох лікарів, зокрема крадіохірурга, кардіолога, анестезіолога та лікаря-перфузіолога, а при потребі залучаються і інші лікарі-спеціалісти. Після повноцінного обстеження наступним кроком вираховуються ризики операції за спеціальною шкалою EUROSCORE-2, яка рекомендована та обов’язково застосовується для кожного пацієнта, якому планується операція на відкритому серці. Лікарі, вирахувавши відсоток ймовірних ускладнень завжди роз’яснюють та обговорюють дану ситуацію з пацієнтом та його родичами. На початку історії розвитку кардіохірургії небезпека таких операцій коливалася від 10 % до 25–30 %, що в більшості випадків було зумовлено недосконалістю медичного обладнання. На сучасному рівні розвитку кардіохірургії такі високі ризики відкритих операцій на серці вважаються недопустимими й можуть свідчити лише про пізнє звернення за кардіохірургічною допомогою — у такому випадку пацієнту буде відмовлено в проведенні операції. На даний час, операція на відкритому серці вважається безпечною при операційному ризику до 3,5 % несприятливого прогнозу завершення операції.

Життя після відкритих кардіохірургічних операцій

Найскладнішим і найвідповідальнішим періодом після відкритої операції на серці — є перші три доби, під час цього періоду пацієнт як правило лікується у відділенні інтенсивної терапії, де під наглядом анестезіолога, кардіолога та кардіохірурга проводиться лікування, корекція усіх порушень, що виникають або ж можуть виникнути в цьому ранньому післяопераційному періоді. Починаючи з першої доби пацієнта поетапно активізують руховий режим, застосовують дихальну гімнастику та інші засоби для якомога ранішого відновлення звичайного стану організму. Після стабілізації усіх контрольованих показників стану хворого дозволяється якомога раніше ходьба. Рекомендації щодо наступної реабілітації, що триватиме від 1 до 2 місяців (що є надто індивідуальним) та є обов’язковими до виконання.